(Ісаї 11:3; 61:2)
Справедливо Бог буде судити
Не на погляд очей Своїх.
Певно, вірно зуміє рішити.
Не на послух ушей Своїх.
Що ж зуміємо, люди, сказати,
Що в оправдання ми знайдем,
Не хотівши про вічне дбати
Тут, допоки іще живем?
Спас приходив, щоб рік звістити –
Роки милості і любві.
Хто зумів оцінить, й рішити
Прийнять дар, що дав Бог в Христі.
Ми не зможемо Богу сказати:
«За сусіда я був святіш»,
Як гріха не схотіли лишити,
Лиш святу одівали одіж.
Що як скажем: «Ходили до храму…»,
А Бог скаже: «Не знаю вас».
Пізно буде, бо повних хламу,
Бог не зможе впустити нас.
І зачиняться двері раю,
Лиш спасенні туди ввійдуть.
Ще рік милості, вірю, знаю,
Що спасенними ще стають.
Ще сьогодні гріхи лишають,
Ще сьогодні Христа приймають,
Ще сьогодні стають новими,
Богом купленими, дорогими.
Ще відкриті двері спасіння,
Залиши гріховне тяжіння.
Якщо бачиш – не йдеш до раю,
Скажи сміло: «Христа вибираю.»
|